Справа 002 / 012

XVII століття · Ранньомодерна доба

399 років тому · ≈ 1 хв читання

1627. Заборона та спалення «Євангелія учительного»

У 1627 році московський цар Михайло Федорович і патріарх Філарет наказали вилучити та спалити примірники «Євангелія учительного» Кирила Транквіліона-Ставровецького й інші твори автора. Причиною стали звинувачення у відступі від православного віровчення.

П’ять фотографій старовинної книги: потерта темна шкіряна оправа, корінець із тисненням, титульний аркуш у гравірованій рамці з червоним заголовком «Євангеліє учителноє», аркуш із гербом і віршованою епіграмою, розворот із текстом присвяти та рукописним записом. — відкрити зображення повністю
Оригінал документа · 1619 Примірник «Євангелія учительного» (Рохманів, 1619): оправа, корінець, титульний аркуш, аркуш із гербом та епіграмою, розворот із присвятою.

Історичний контекст

«Євангеліє учительне» було надруковане 9 листопада 1619 року в містечку Рохманів на Волині, що тоді входила до складу Речі Посполитої.

Автором книги був український письменник, проповідник і друкар Кирило Транквіліон-Ставровецький. Видання містило повчальні проповіді на неділі та церковні свята протягом року.

Його праці поширювалися за межами українських земель, зокрема в Московському царстві. Однак окремі богословські положення автора викликали заперечення церковних діячів. Московська влада розглядала книгу як таку, що суперечить прийнятому нею тлумаченню православного віровчення.

Що відбулося?

Наприкінці листопада 1627 року було видано розпорядження царя Михайла Федоровича та патріарха Філарета.

Документ передбачав:

  1. Розшук і вилучення «Євангелія учительного» та інших творів Кирила Транквіліона-Ставровецького.
  2. Публічне спалення конфіскованих примірників.
  3. Заборону зберігати приховані примірники засуджених творів.
  4. Покарання за порушення встановлених обмежень.

У Москві відбулося публічне спалення вилучених книг. Відомі також свідчення про виконання наказу в інших містах Московського царства.

Паралельно влада обмежувала ввезення та продаж інших книжок із земель Речі Посполитої.

Наслідки

Знищення «Євангелія учительного» стало прикладом застосування державної та церковної цензури до книжкової продукції, створеної на українських землях.

Водночас розпорядження про спалення стосувалося передусім творів конкретного автора, а не всіх українських книг без винятку.

Попри переслідування, праця Ставровецького не зникла. Її продовжували переписувати й перевидавати, що свідчить про тривалий інтерес до твору.

Історичні постаті

  • Кирило Транквіліон-Ставровецький

    помер 1646

    Український письменник, богослов і друкар. Автор «Євангелія учительного», чиї твори зазнали переслідування в Московському царстві.

  • Михайло Федорович Романов

    1596–1645

    Московський цар, за правління якого було ухвалено рішення про вилучення та знищення книги.

Оновлено: